Головна » 2014 » Травень » 21 » Слово за інтелігенцією
10:11 Слово за інтелігенцією | |
“Найбільшим ворогом власного народу є інтелігенція, вихована під владою окупанта.” Дж. Неру Отримавши гарт в піонерських та комсомольських організаціях, пізніше у школах профспілок та комунізму, витворилась така собі радянська інтелігенція. Головним завданням якої було формувати комуністичне суспільство. Суспільство, в якому заперечувалось існування Бога, в якому зневажались права людини, свобода слова, друку, заперечувались всі ідеології, крім панівної – комуністичної. У цьому комуністичному «раю» проводилась тотальна русифікація усіх народів, нівелювалась національна самобутність, переслідувались усі «інакомислячі». Багато наших співгромадян піддались на спокуси привілейованого життя тодішньої партійної номенклатури і жили, переступивши власну совість, настанови батьків, повчання провідників нації. Наше вчительство виступало інструментом з насадження дітям та їхнім батькам комуністичних ідеалів, чужих героїв, радянських традицій. Виступало у забороні відвідувати церкву, колядувати , проводити гаївки, вивчати історію України, виконувати українських патріотичних пісень.
Зі встановленням Української державності не відбулось очищення від комуністичного намулу, каяття у нашому суспільстві. Ніхто не відповів за злочини, скоєні протягом панування комуністичного тоталітаризму, а саме : громадянська війна, голодомор 32 -33 років, політичні репресії, ІІ світова, колективізація, примусове виселення, шістдесятництво. Отже, Нюрбергу ІІ не було, де б засудили злочини комунізму. Вся ця комуністична кліка залишилась на керівних посадах і тільки шкодить просуванню нашої держави до більш – менш цивілізованого життя своїх співгромадян. Вона є п’ятою колоною Кремля і працює на утримання комуністичної імперії – зла. З яким завзяттям вони охороняють своїх ідолів, створюють ілюзію про переслідування і дискримінацію російської мови та «рускоговорящіх», поширюють плітки про наших правдивих лідерів.
Події, які відбулися в Україні протягом останніх декількох місяців, сколихнули суспільство і світову громадськість. Люди вийшли на майдани країни, щоб захистити свої права, побороти злочинну владу. Революція гідності показала, хто стоїть з якої сторони барикад. Наша інтелігенція, і в тому числі районна, не одностайно стала на підтримку Майдану. Представники партії регіонів та їх прихильники принишкли і з боку спостерігали за даними подіями, сподіваючись на свій реванш. Але людського духу не спинити, перемога все таки була за народом, режим Януковича був повалений, хоча коштував велику кількість жертв. Сьогодні події перенеслись на схід та південь України. Партія регіонів та комуністи мстять за поразку у центрі і знову гинуть невинні люди.
У Мостиському районі районні регіонали притаїлись, хто перемикнув у «Свободу» і, думають , а може пронесе. Декотрі знахабніли і ще зневажають ініціаторів Майдану, чіпляють ярлики.
Яскравим прикладом цьому може слугувати випадок біля Мостиського відділу освіти, що мав місце 05.05.2014 року. Це був день до якого координаційна рада просила керівників всіх рівнів посад виконавчого апарату Мостищини, які прийшли на ці посади з подачі, або за протекцією партії регіонів і які на час початку революції гідності ( листопад 2013 року) перебували в лавах партії регіонів, добровільно скласти з себе повноваження...
Дане питання лежить чисто в моральній площині. Оскільки дані люди, перебуваючи в лавах цієї партії, в такий спосіб свідомо розділяли позицію партії, всіляко цьому сприяли та підтримували (згадаймо лише цих 10% голосів, відданих за партію регіонів в нашому районі, вони просто так не з’явилися), маючи з цього певні особисті преференції ( роботу, посади, гарантії залишитися на посадах іт.п.), розуміючи те, чи ні, вони свідомо, зі страху, чи якихсь інших мотивів підтримали цю партію. Дана політсила породила Януковича, який обікрав до нитки державу і народ, довів його до зубожіння, через яку сьогодні ми маємо війну в країні, розруху і що найгірше, через яку загинула така кількість людей і продовжує гинути надалі.
Виконуючи волю Майдану, координаційна рада, проголосувавши одноголосно, звернулася через районну газету до таких осіб, знайти в собі мужність визнати свою помилку, покаятися і в знак того піти з посади добровільно. Нажаль, не знайшлося серед цієї категорії чиновників, ні однієї людини, яка б все таки мала мужність поступити порядно, добровільно піти. Напевно дехто, чи то приріс до "корита", чи вважає, що без нього все пропадом- пропаде, але це їхнє рішення.
Маючи перед собою той факт, що ніхто не зреагував на наше звернення, переважна більшість членів координаційної ради разом з членами Самооборони пішла до цих осіб. Були в заступників голови Мостиської РДА О.І.Гачака та С.Є.Матиса, які написали заяви про звільнення, були в начальника соцзахисту Б.І.Гачака, який повідомив, що в партії регіонів ніколи не був. Коли ми всі поверталися назад, нас біля будівлі відділу освіти вже чекали окремі директори шкіл району та працівники відділу освіти на чолі зі своїм керівником В.Г.Чернегою, які були переконані, що ми підемо і туди. Але в нас були інші плани.
Проходячи повз них ми привіталися Божим словом "Христос Воскрес", нам відповіли, але як тільки ми почали проходити дальше, в нашу сторону посипались голосні викрики "Ганьба", "Тушки", "Тітушки", "Саша Белий"… Після такого не має слів, цинізму такому не має меж. (в наступних номерах газети, ми цих "героїв" назвемо поіменно). Що можна говорити сьогодні про Схід, Південь, чи Крим, коли в нас є свої, доморощені … ( я не знаходжу для таких осіб слова, можливо м’яко назвати їх "регіональні патріоти"), які волю народу, людей, Майдану мали і мають в одному місці. Жодний професіоналізм, жодні заслуги не взмозі виправдати таких речей. І чи можна чекати від них, що наші діти будуть виховуватись в дусі патріотизму, дусі справедливості.
Вимоги Майдану чіткі і зрозумілі: Мостищина без регіонів. Ця партія повинна відійти у небуття з тавром злочинців, убивць та зрадників.
Іван Крупський. | |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |