Головна » 2014 » Серпень » 21 » Учитель Василь Кадикало вивчає історію в зоні АТО
13:41 Учитель Василь Кадикало вивчає історію в зоні АТО | |
25 липня в зону АТО з вантажем матеріально-технічної допомоги, продуктами до розташування наших солдатів з 24-ої бригади, а там воюють і наші земляки з Мостищини – відправилися два «буси» з Мостиськ. Допомогу для наших вояків везли голова райдержадміністрації Михайло Мартин, голова райради Ігор Стецина, Богдан Яксманицький та Степан Даниляк з Малнова, Василь Ісанський з Шегинь, Василь Гридовий з Мостиськ, водій Василь Музика зі Львова. Привезли 4 тонни вантажу. Поїздка ця, звичайно, була дуже небезпечною і ризиковою. Але ризик виправдався – наші хлопці отримали таку необхідну допомогу від земляків з району.
Насамперед мостищани прибули у Харків, де розташований штаб Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України. Тут вони взяли участь в робочих нарадах, які проводив начальник Східного регіонального управління ДПС України генерал-лейтенант Андрій Кучеренко. Саме в Харкові формуються підрозділи із матеріальною допомогою із, зокрема, західних областей, яка відправляється на ділянки східного кордону, де воюють і наші земляки із 24-ої механізованої бригади з Яворова. Тут вивчили, прорахували всі питання доставки вантажу в зону АТО. Дізналися, що у той час бригада дислокувалася біля м. Новоайдар, де готувалися до нових боїв, звісно, вояки чекали на поновлення запасів зброї, продуктів.
– Коли виїжджали з Харкова, – зазначив М. Мартин, то знали, що 24-та бригада брала участь у визволенні Лисичанська. Далі мала рухатися в напрямку до Луганська.
Їхали за маршрутом Чугуїв-Куп’янськ-Сватове-Старобільськ. Проїжджали через понад 10 наших блокпостів. Нас попереджали, що є велика небезпека нападу ворожих диверсійних груп кількістю до 40 чоловік, які постійно нападають на блокпости Української армії. У неділю 27 липня відправлялася колона прикордонників з Харкова на східні ділянки кордону в Мілове. З колоною їхали тільки до Чугуєва. Далі колона отримала наказ зупинитися, а наша група після того їхала сама, як кажуть, на свій страх і ризик. Рухалися зі швидкістю не менше 90 км за годину. У Старобільську наші «буси» зустріли на блокпосту хлопці з 24-ої бригади і далі їхали під охороною їхнього БТРа. До Новоайдара доїхали нормально. І того ж дня, в неділю, зустрілися із деякими нашими вояками. Це був офіцер з Мостиськ (просив не називати свого прізвища), Роман Гамар з Мостиськ, Сергій Качмар із Соколі, Василь Кадикало із Судової Вишні, – вчитель історії Судововишнянської школи. Тут також зустрілися і зі старим добрим нашим знайомим – начальником військової служби правопорядку майором Юрієм Максимівим. Це було неподалік Новоайдару, у селі Стукалова Балка (зараз його, за повідомленнями з ТБ, обстрілюють «Гради» з Росії)...
Зустріч із нашими земляками, вояками з 3-го батальйону стала незабутньою. Особливо хлопці тішилися, що побачили земляків, а посилки від рідних з Мостищини стали для них ніби відпусткою до дому. А хлопці вже на той час брали участь в багатьох боях. Вони дякували всім, хто зібрав таку допомогу для них. І наші воїни вже зранку, у понеділок, о 4-ій годині відправлялися в похід – це були бої за надзвичайно важливу стратегічну висоту Савур-Могила біля Шахтарська. І, до речі, ця висота вже тоді 28 липня, була взята в терористів. Як відомо, Савур-Могила мала замкнути кільце оточення навколо Луганська.
Спілкувалися з нашими до пізньої ночі. Бойовий дух у них надзвичайно високий. Вечеряли тим, що зготували на польовій кухні – гороховий суп, картопля з рибою, чай. А окрім того дуже задоволеними були й медики бригади, бо отримали ліки, а найосновніше, дуже цінний в бойових умовах препарат, який зупиняє кров. Крім того, привезли для медиків легкі ноші для перенесення поранених. І, звісно, був великий запас продуктів – тож хлопці були раді і домашнім закруткам і тушонкам, печиву. Привезли речі особистої гігієни, білизну, нову форму – камуфляжі, берці, футболки, також каремати.
Ночували на дошках і карематах, але майже не спали, бо в 4-ій ранку був підйом для солдатів, а їм ще встигли віддати в кожну машину по блоку сигарет…
Що просили наші офіцери, солдати з батальйону? Допомогти з новою технікою, бо стара зношена, і часто ламається. Тож треба нові машини «УАЗ», а ще краще джипи, а також– два тримостові «КАМАЗи». І тут надіються на сприяння в такій справі від нашого депутата Я. Дубневича. Також просили привезти і дуже цінний медичний порошок – цеалокс – новітній препарат, який зупиняє кров. Його в нас нема, а придбати можна хіба в Польщі. Дуже хвалили наші хлопці за такий широкий асортимент продуктів, які привезли для них земляки…
Зранку, із 10 години понеділка наша група, в супроводі майора Ю. Максиміва, була відправлена до блокпоста в Старобільську (відстань від Стукалової Балки – 115 км). Тут попрощалися із хлопцями і вирушили на Харків. В Харкові приїхали знову до штабу Східного регіонального управління ДПС України. Начальник генерал-лейтенант А. Кучеренко щиро подякував мостищанам, всій нашій групі за проявлену сміливість. Він відзначив: якби такий патріотичний дух був у всіх наших солдатів та офіцерів, то було б набагато легше і воювати, і будувати нашу державу.
Голову Мостиської райдержадміністрації М. Мартина та голову Мостиської райради І. Стецину начальник Східного регіонального управління генерал А. Кучеренко нагородив за такий відважний рейд в зону АТО цінними подарунками. І – запропонував побувати на кордоні Харківщини з Росією, зокрема від КПП Гоптівка до Вовчинська (відстань 37 км). Що побачили? Тут панував, як кажуть, воєнний час: окопані танки, БТРи, глибокі рови по всій протяжності. Цивільних майже не було.
З Харкова, виїжджаючи, наша група розділилася: один «бус» повіз пораненого офіцера і двох солдатів у відпустку до Києва і на Львів, а другий так само з пораненими – до Дніпропетровська.
Мостиська райдержадміністрація, Мостиська райрада дякує керівникам відділів РДА, райради, правоохоронних органів, прокуратури, всім мешканцям нашої Мостищини, які долучилися до збору продуктів, грошових пожертв для вояків АТО. Вдячні робочій групі РДА, яка й надалі працює в зборі коштів і продуктів для вояків в зоні АТО. Поїздки й надалі будуть продовжуватися.
Такою першою нашою поїздкою в зону АТО, як відзначив М. Мартин, ми налагодили зв’язки, проклали такий маршрут. Тож й надалі просимо, щоб зголошувалося більше добровольців поїхати на Схід із допомогою для наших вояків.
Голова РДА М. Мартин також дякує групі добровольців, які їхали разом з ним в зону АТО.
Районна влада вдячна нашому депутату ВР України Я. Дубневичу за сприяння в цій поїздці. Зокрема, він виділив відповідну військову амуніцію для поїздки, а також кошти на закупівлю продуктів для наших солдатів.
| |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |