Головна » 2013 » Червень » 30 » У Нью Йорку - Судова Вишня
14:15
У Нью Йорку - Судова Вишня



У п’ятницю до Судової Вишні завітали два представники єврейської громади з Нью Йорка та Ізраїлю, був з ними і перекладач. Мета їхнього візиту - розшук даних про  рідних, знайомих. 
Їм пощастило, бо у місті був історик Роман Шуст, то від нього багато довідалися про євреїв, які мешкали до Вітчизняної війни у місті. Розмовляли ми у парку біля Народного дому. Між іншим, саме євреї допомогли українцям  грошима, аби викупити приміщення, де нині Народний дім.
Найперше вони почули цікаву розповідь про те, як під час війни, ризикуючи життям, врятувала від німців маму з дитиною сестра Тадея Дмитрасевича, яка мешкала у Дмитровичах і там учителювала.
Сусіди тоді навіть донесли на Дмитрасевичів в гестапо. Від страти родину  врятувала випадковість - коли приїхали гестапівці, була зачинена хата. Вони на слово повірили вчительці, яка досконало знала німецьку мову, що в хаті нікого немає.
До війни у нашому місті проживало майже 2 тисячі євреїв, які мали свої крамниці, перукарні. До речі, тоді польська, українська і єврейська громади жили без конфліктів. Євреї у крамницях охоче давали товар у кредит (записували), а в п’ятницю наші діди і прадіди, коли одержували зарплату, розраховувалися.
До міської ради є прибудова, видно її від церкви, то там колись була єврейська синагога. Приміщення прибудоване до колишньої ратуші, бо євреї не мали права володіти землею.
Потім ми побували на подвір’ї колишньої "сільгосптехніки". Поруч з очисними спорудами був колись єврейський цвинтар. Ще недавно, коли проводили земляні роботи, тут викопували кістки.
Американці розповіли, що в Нью Йорку на кладовищі є площа з єврейськими похованнями, яка іменується Судова Вишня. Тому і брати Тель приїхали до нас, шукаючи своє родинне коріння. А взагалі, їхня сім’я походить з Острожця, яке неподалік Крукенич.
Здивовані гості були фіналом розповіді про сестру Тадея Дмитрасевича. Свого часу до неї завітав представник єврейської громади зі Львова. Запитав у неї чим може віддячитися за врятовану сім’ю. Жінка попросила пляшку олії, чай і кілограм рису - ось така ціна врятованого життя.  Не один українець вчинив у ті страшні часи подібне і не хотів за це винагороди, хоча старожили можуть навести поодинокі інші приклади.
Американські гості пообіцяли історику Роману Шусту прислати дані про наших земляків, похованих на площі цвинтаря Судова Вишня...
Андрій Шот.



Переглядів: 259 | Додав: Administrator | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]