Головна » 2014 » Березень » 24 » Слідами «ленінопаду»
14:36
Слідами «ленінопаду»



Сьогодні у нашій країні дуже напружена ситуація, тому що після відомих подій все доводиться починати практично з нуля. Становлення на ноги  нашої держави нас дуже тішить. З іншого боку новий уряд змушений буде робити непопулярні кроки. Це – підвищення цін на товари і послуги -  в перехідний період інакше не буває. Згадуючи різні події під час революції, настрій піднімає те,  що було у нас на очах. Наприклад, недавній «Ленінопад» в Україні. Нарешті наші брати на сході зрозуміли, що прийшов час позбуватись старих непотрібних пам’ятників чужим ідолам. Більше того, в інтернеті появилось фото пам’ятника Леніну в м. Красноярську в  Росії. На фото видно, що пам’ятник облитий червоною фарбою, а на постаменті написано «Слава Україні!».  Процес пішов.
Давайте і ми, як і уряд, зробимо непопулярний, але правильний крок.  Дивлячись на наше місто, можна зауважити, що в самому центрі міста замаскувався якийсь солдат. Біля нього в землі захоронені не герої війни, а наші окупанти.І ми так звикли до цієї картини що всі проходять мимо, і ніхто це не зауважує. Чужа людина, яка приїде у наше місто, дуже здивується і невідомо, що вона подумає про нас. Я, наприклад, в інших містах завжди звертаю увагу на пам’ятники. Вони характеризують тих людей, що там живуть.  На мою думку, мінімум, що треба зробити, щоб депутати міської ради вирішили забрати з міста цей пам’ятник, а на його місце поставити просто хрест. Але найкраще було б, якби ці могили перенести на цвинтар і поховати їх по-християнськи зі священниками, щоб їхні душі могли нарешті знайти спокій.
Я можу привести приклад з аналогічною ситуацією в м. Комарно, де я часто їжджу до родичів. Там в центрі міста у парку було поховано біля 70-и солдат НКВД. Стояв пам’ятник – солдат з автоматом  і горів навіть вічний вогонь. І от міський голова вирішив винести ці могили на цвинтар. Він їздив до Кабінету Міністрів, узгодив всі документи про перенесення могил і почав цю роботу. Було звернення до родичів похованих солдат, хто хоче – може забрати своїх загиблих родичів до себе. Було кілька сімей з Росії, які забрали своїх загиблих родичів. Решта поховали на місцевому цвинтарі по-християнськи. Звичайно, російські телеканали підняли шум, були перевірки, але, маючи всі документи на руках, ця процедура була успішно завершена, і на сьогодні ця проблема там вирішена.
Ще є один памятний знак у парку біля школи і, як кажуть старші люди, що там поховано двоє солдат.
І накінець. Існує думка, щоб у центрі міста поставити пам’ятник Данилу Галицькому. Я, звичайно, за. Але у мене є інша пропозиція. Я пропоную встановити в центрі площі ім. І. Франка пам’ятник Івану Франку. Після Тараса Шевченка українці вважають його другою великою постаттю України. Тим більше, він колись бував у нашому місті. І назву площі не треба перейменовувати. І навіть не всі знають, що у свій час його висували на Нобелівську премію.
Моя порада всім депутатам міської ради згуртовано вирішити ці питання і навести порядок у нашому місті. Слава Україні!
Богдан Бедрило,
голова Судововишнянського 
осередку КУН.
Переглядів: 392 | Додав: Administrator | Рейтинг: 3.0/2
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]