Головна » 2013 » Грудень » 30 » Мощі святого Амвросія у церкві Святої Трійці
14:11 Мощі святого Амвросія у церкві Святої Трійці | |
 У неділю, 15 грудня 2013 р. в житті християнських громад Судової Вишні відбулася знаменна подія. У храмі Пресвятої Трійці відбулося виставлення для прослави і пошанування мощей святого Амвросія Медіоланського. Цьому акту передувала тривала дослідницька і підготовча робота, адже віднайдення мощей цього шанованого як Західною (католицькою) так і Східними (православними) Церквами святого – одного з найбільших Отців Церкви, відбулося у спосіб, який інакше як божественним провидінням, важко окреслити. Під час чергового прибирання в храмі, в момент переміщення одного з бічних вівтарів, випав згорток який відразу ж передали отцю-настоятелю протоірею Івану Тиндику. У ньому виявились два аналогічно оформлені реліквіарії ХVII XVIII ст. Попереднє вивчення дає підстави стверджувати, що дані реліквіарії перебували у сховку орієнтовано впродовж 1944-1983 рр. І дивним чином, хоча даний вівтар неодноразово переміщувався (під час розписів храму, ремонту підлоги, т.д.) і оновлювався, дані мощі не були виявлені. Саме тому знаковим є те, що вони віднайшлися саме у цей доленосний для української держави час. Мощі св. Амвросія Медіоланського та св. Ієроніма Великого вставлені у однакові високомистецькі, виконані зі срібла та гірського кришталю, оправи. Всередині – мощі святих та записка з відповідною атрибуцією. Все це забезпечено червоним воском і опечатано гербовою печаткою одного з кардиналів Римської Курії. Атрибуцію мощей, з використанням сучасних технологій здійснив директор Наукової Бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка доц. Василь Кметь, який розчитав написи і підтвердив автентичність мощей обох святих. Після цього розпочалася робота з підготовки до виставлення мощей для почитання. Було замовлено і виготовлено високомистецький мощівник з іконою св. Амвросія. Варто сказати, що виготовлення мощівника було здійснено завдяки фінансовому сприянню народного депутата України Ярослава Васильовича Дубневича, за що йому належиться велика вдячність від судововишнянців. А Господь Бог нехай рясно винагородить його за цей «царський» дар. Адже у середньовіччі такі дари для церков і монастирів найчастіше жертвували імператори, королі та інші володарі. В день прославлення мощей св. Амвросія Медіоланського у церкві Пресвятої Трійці відбулася зворушлива церемонія. Рівно о 16.00 год. під співи церковних пісень і урочистий передзвін, святі мощі та ікона святого Амвросія були у супроводі велелюдної церемонії обнесені навколо храму і встановлені для поклоніння вірних на тетраподі перед царськими воротами. Далі відбулося величне Богослужіння на прославу святого Амвросія Медіоланського. Під час нього хор мистецько виконав урочий гімн «Тебе, Бога, хвалимо» (Te deum laudamus) та «Благальну пісню» (суплікацію), автором яких є святий Амвросій Медіоланський. Після Богослужіння ґрунтовну проповідь виголосив настоятель храму Пресвятої Трійці митрофорний протоієрей о. Іван Тиндик. У своєму слові він детально зупинився на біографії святого Амвросія Медіоланського. Святитель Амвросій, єпископ Медіоланський, народився у 340 році в родині римського намісника Галії. Ще у дитинстві святителя були явлені чудні знамення його великого майбутнього. Так, одного разу бджоли покрили лице немовляти, який спав, та полетіли після того, як залишили у нього на язику мед. Після смерті батька сім'я Амвросія переселилась до Риму, де майбутній святитель та його брат Сатир отримали найкращу для того часу юридичну освіту. Біля 370 року, пілся закінчення курсу наук, Амвросій був призначений намісником (консульським префектом) областей Лігурії та Емілії, але мешкав у Медіолані. У 374 році помер єпископ Медіолану Авксентій, і це спричинило конфлікти між православними і аріанами, оскільки кожна з сторін прагла поставити свого єпископа. Амвросій, як перший градоначальник, вирушив до церкви для підтримки порядку. Коли він звернувся з промовою до натовпу, якась дитина раптом вигукнула: "Амвросій - єпископ!" Вигук одразу ж був підхоплен народом. Амвросій, який в цей час ще був в числі оглашених, вважаючи себе недостойним, почав відмовлятися. Він навіть намагався удавано зганьбити себе, робив спробу утекти з Медіолану. Справа дійшла до імператора Валентиніана Старшого (364 - 375), наказа якого Амвросій не посмів вже не послухатися. Він прийняв Святе Хрещення у православного священника і, пройшовши за сім днів всі ступені церковної ієрархії, 7 грудня 374 року був висвячений в сан єпископа Медіоланського і одразу же роздав всю свою власність, гроші і маєток на прикрашення храмів, прожиток сиріт і вбогих, сам же розпочав суворе подвижницьке життя. Суворе утримання, довгі бдіння і труди Амвросій поєднував з виконанням обов'язків пастиря. Святитель Амвросій, відстоюючи єдність Церкви, енергійно протидіяв розповсюдженню єресей. Так, у 379 році йому вдалося поставити православного єпископа у Сирмії, а у 385 - 386 роках він відмовився передати аріанам базиліку Медіолану. Проповідь святого Амвросія у захист Православ'я мала глубокий вплив на паству. Про це свідчить інший знаменитий отець Західної Церкви, блаженний Августин, який прийняв у 287 році Святе Хрещення завдяки проповіді єпископа Медіолану. Святитель брав активну участь і в державних справах. Так, імператор Граціан (375 - 383), отримавши від нього "Викладення православної віри", убрав, по вказівці святителя, з залу сенату в Римі жертвенник богині Вікторії, на якому приймалися клятви. Сповнений пастирської відваги, святитель наложив на імператора Феодосія I (379 - 395) сувору епитимію за знищення неповинних мешканців міста Солуні. Для нього не було різниці між царем і простою людиною: розв'язавши Феодосія від епитимії, святитель не допустив імператора причащатися у вівтарі, а заставив стояти разом з усією паствою. Слава про єпископа Амвросія і його діяння привернула до нього багатьох послідовників з інших країн. З далекої Персії приходили до нього вчені мудреці, щоб знайти Істину. Фритигільда, цариця войовничого германського племені маркоманів, що часто нападало на Медіолан, просила святителя наставити її у християнській вірі. Святий в листах до неї переконливо виклав догмати Церкви. Цариця, яка повірила, навернула у християнство свого чоловіка і переконала його скласти мирну угоду з Римською імперією. Суворість сполучалась у святителя з надзвичайною добротою. Наділений даром чудотворіння, багатьох він зцілив від хвороб. Одного разу у Флоренції, перебуваючи в будинку Децента, він воскресив померлого хлопчика. Успіння святителя Амвросія, який преставився Богу в нічь Святого Великодня, супроводжувалась багатьма чудесами. Дітям, які в ту ніч охрестились, він з'явився у видінні. Святитель був похований в Амвросієвській базиліці, у Медіолані, під жертовником, між мучениками Протасієм і Гервасієм. Ревний проповідник і мужній захисник християнської віри, святий Амвросій отримав особливу відомість і як видатний церковний письменник. У догматичних творах він відстоював православне вчення про Святу Трійцю, таїнства і каяття ("П'ять книг про віру"; "Тлумачення Символа віри"; "Про воплощення"; "Три книги про Святий Дух"; "Про таїнства"; "Дві книги про каяття"). У творах про християнську мораль він розкривав перевагу християнського етичного вчення перед етичним вченням поган. Відома праця святителя "Про обов'язки священнослужителів" свідчить про глибоке усвідомлення ним пастирського обов'язку; в ній містяться вказівки не тільки про відправлення церковного богослужіння, але й моральні повчання служителям Церкви. Святитель Амвросій був також реформатором церковного співу. Він увів у Західній Церкві антифонний спів (по східному, сирійському зразку), відомий як "Амвросіанський наспів"; склав 12 гімнів, які виконувались при його житті. Його урочистий гімн-подяка "Тебе, Бога, хвалімо", складений у 386 році, увійшов до Богослужіння Православної Церкви. Роман Шуст. | |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |