Головна » 2014 » Липень » 1 » Будуємо школу з любов’ю
10:46 Будуємо школу з любов’ю | |
Зазираючи в новий рік, загадуючи, яким він буде, згадаймо і В.Сухомлинського: «Кожен момент нашого життя має бути наповнений радістю. Його ніколи не було досі й ніколи не буде знову. Але чого ми вчимо дітей у школі? Ми вчимо їх того, що Париж – столиця Франції. Коли ж ми будемо вчити їх відкривати себе? Ми повинні говорити з кожною дитиною і запитувати її: ти знаєш, хто ти, і ким ти є?»
Саме так, «Будуємо школу для миру й любові», називалася лекція професора Айронвудського інституту Гьори Дромі, яку мені пощастило прослухати разом з учасниками міжнародного семінару «Освітні системи: менеджмент і лідерство» в листопаді минулого року в м. Єрусалимі (Ізраїль).
На його думку, винесені в заголовок слова і є відповіддю на запитання: який світ ми будуємо для наших дітей і якою має бути школа, в якій вони навчаються, з тим, щоб цей світ ставав кращим.
Якщо ви вмієте робити в школі все, але не любите дітей, не вмієте посміхатися, захоплюватися життям (О Боже, який сьогодні хороший день і які чудові діти!), будь ласка знайдіть собі іншу роботу, - каже Гьора Дромі вчителям. На його думку, головне для педагога:
«Чому я нещасливий у школі?» - це запитання, без вирішення якого не можна працювати ні з учнями, ні з учителями, бо якщо я - вчитель чи директор і я не щасливий у школі, як я можу очікувати, що інші будуть щасливі поруч зі мною?!
«Якщо ви нещасливі в школі, будь ласка, пошукайте своє щастя в іншому місці» - закликає професор.
Тільки так можна уникнути ситуації, коли учень, прийшовши додому, скаже: «Я ненавиджу цю школу, я не люблю цього вчителя».
Ізраїльський професор розкриває головне призначення вчителя на прикладі свого сина, який досягнув успіху в математиці не тому, що вчитель добре викладав цей предмет, а тому що він навчив його любити математику.
Школа має бути центром місцевої громади, від якого на широкий загал випромінюватимуться позитивні флюїди «розумного, доброго, вічного». Вона має сприяти змінам на краще у місцевій спільноті. Це частина нашої відповідальності – змінювати безпосереднє соціальне оточення кожної школи, а значить – разом змінювати все суспільство, всю країну. Адже ми, педагоги, відповідальні за майбутнє світу.
Відповідальність директора – створити сприятливе середовище для педагогічного та технічного персоналу школи. Навіть прибиральниця, яка миє підлогу, є частиною Вашої команди. Їй теж варто говорити теплі слова подяки за хорошу роботу.
Особливо запам’яталися слова Гьори Дромі: «Навіть якщо я буду останньою людиною в світі, яка хоче змінити систему освіти, я буду робити це, бо це потрібно нашим дітям».
Величезне значення в Ізраїлі надають антистресовому менеджменту в школі: «Якщо ми зможемо зменшити стреси в школі, ми зможемо зберегти здоров’я дітей та вчителів. Ми не можемо змінити погоду чи генетичний код дитини, але ми можемо вберегти її від нервових розладів, які призводять до хвороби. Учителю, будь позитивним у ставленні до дітей, посміхайся – і «аз воздастся».
Роль школи зростає ще й тому, що часто діти не отримують належних позитивних імпульсів від батьків, які працюють з ранку до вечора. Іноді дітям слід давати фотографію, щоб вони не забували, який вигляд мали їхні батьки».
Перегукування ідей відбувалось і тоді, коли ми розглядали школу як «імперію почуттів»: «До всього, що є в школі, слід додати почуття». Це нелегко, бо ми ховаємо себе від себе, але, як вважає Ізраїльський професор, усе ж слід кожному вчителеві віднайти себе справжнього і допомогти це зробити кожному учневі.
Зробити це можна, лише перейшовши в освіті від світу логічного інтелекту (IQ) до світу емоційного інтелекту (ЕQ). Тож головним завданням школи стає самим розвиток емоційного інтелекту учнів.
Л.Солтис.
| |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |