Ця дивна історія трапилася одного вечора у бібліотеці. Книжки, які недавно тихесенько лежали на полицях, почали сперечатися: хто з них  найкращий.

Першим обізвався дідусь "Кобзар".

-Я найкращий, бо десятки літ навчаю людей духовного світу, розповідаю про життя кріпаків, учив людей як  волю здобувати.

- Е, ні, заперечив, - "Робінзон Крузо",- Я найкращий, бо розповів гарну пригоду людини, яка вижила в екстремальній ситуації.

Суперечка переросла у спра-вжню війну. З книжок повиходили їхні герої.

"Мауглі"  "подарували" диких звірів із джунглі. З "Історії Другої Світової війни" вилетіли літаки, на поле бою виїхали танки, а за ними в атаку кинулися хоробрі солдати.

Це не злякало динозаврів з "Парку юрського періоду", які лякали усіх своїм виглядом.

Не залишилися осторонь війни  Жульвернівські пірати Стівенсона, які вивели у море свої кораблі і вже готові були поборотитися за скарби.

Прокинулися і сили природи- за легеньким вітерцем подув сильніший, який переріс в ураган ,а з картини понісся "Дев"ятий вал"

Здавалося, що в цій війні не буде переможця.

Аж раптом обізвалася поважна  "Біблія":

-Та, може, годі сперечатися! Зупиніться! Усі ми потрібні людям, усі чогось навчаємо, несемо  мудрість.

І тихо-тихо стало у бібліотеці. Книжки зайняли свої місця на полицях, їм було трохи соромно, що не знали такої мудрості.

Ось так  " Біблія" помирила мудрі книги.

Нам, людям, теж потрібно прислухатись до повчань Біблії і не буде тоді суперечок, війн...

ЮНИЙ ПИСЬМЕННИК

Віктор Петрович,

Учасник всеукраїнського конкурсу "Весняний легіт",

Бронзовий призер.