Дозвольте мені долучитися до Вашої дискусії. Все що тут згадано все правильно. Я тільки хочу додати декілька моментів власного бачення піднятої теми. Беззаперечно Папа Франциск є дуже потужним моральним лідером і Церкви, і Вірних, і світових еліт. Сьогодні я б хотів би порушити питання, чи всі наші очільники церковних громад, якими є священники, являються тими моральними авторитетами тут на місцях. Мені дуже боляче коли священник так гарно подає Боже слово, закликає любити ближнього свого, навчає парафіян на проповідях тим церковним  канонам, християнській моралі  і тут же вийшовши з церкви в миру живе за зовсім іншими принципами. Не буду вдаватися до подробиць, я думаю тут і так все зрозуміло. І все це відбувається на очах парафіян відверто і цинічно. Сьогодні не 19, 21 століття, люди не є затуркані, добре розуміються на аналізі і їх лише одною тезою про те що про священників не можна судити не зупиниш. І ось тут мимоволі починаєш грішити, бо прийшовши наступної неділі в церкву, слухаючи чергове казання, починаєш піддавати сказане сумніву ї не через сам текст, а через призму моралі того хто це Слово доносить. І хочеш ти того, чи ні через такий стан речей, хотів ти того, чи ні, тебе вже ввели в гріх. А коли це відбувається постійно, рано, чи пізно людина відвертається від такого духовного наставника і починає шукати собі духовного провідника, якому може довіритись, в якому не бачить розчарування, який є справжнім  духовним лікарем, авторитет якого поза всяким сумнівом. Нажаль, за таким прикладом одного і іншого не потрібно далеко йти. Коли не має душевної рівноваги та спокою, не має можливості його віднайти, потрібно розібратися хто і що нам заважає. І тут власна совість підскаже як поступити. Я вважаю, що мати право говорити правду в очі мають всі, але говорять чомусь одиниці, бо одні бояться сказати щось так, чи просто правдою когось образити, говорять можливо лише ті, що не мають того страху, йдуть проти течії, не укладають сумнівних угод зі своєю совістю. Ким би такі люди не були, вони заслуговують поваги, при одному маленькому застереженні, вони повинні самі дотримуватись тої життєвої позиції, з позиції, якої говорить.

Папа Франциск живе в зовсім іншій країні ні ж ми з вами і йому не зрозуміти, що не лінивство і смуток вбивають всякі прагнення в серцях молодих людей України, а суцільна безвихідь ,незахищеність ,непотрібність суспільству. А відносно того що світова цивілізація перетворила гроші на бога ,то є настільки страшно,бо навіть в такій інституції як церква гроші грають головну роль,вони є на першому місці при похоронах ,шлюбах,хрестинах -то що вже говорити про повсякденне життя.

Ось ще деякі цитати папи Франциска до молоді. Подаю їх тут:
1. «Молоді люди повинні виринати, повинні заявити просебе, вони повинні виходити і боротися за цінності; а старші повинні промовляти, старші люди повинні промовляти і вчити нас!Передавати нам мудрість народів!» 2. «Не можу зрозуміти, чомубагато молодих людей не хоче прийняти виклики, пов’язані із своїм життям… Лінивство і смуток вбивають всякі прагнення в серці». 3.«Дивіться, наданий час, я вважаю, що наша світовацивілізація вийшла поза свої межі, вона вийшла поза свої межі, бо перетворила
гроші на бога.» 4.  Будуйте майбутнє красою, добром  і правдою! З відвагою крокуйте в життя.  ·   Не бійтесь йти проти течії.·    Не дайте себеобманути тим, хто пробуватиме знеохотити вас до вибраної дороги·    Кажіть нінаркотикам, алкоголю, протистійте тій цивілізації, яка вас нищить. Ви – будівничі майбутнього, Будуйте світ на вартостяхкраси, добра і правди. Саме це я хочу вам сказати!»

"Не боятися йти проти течії" розумію як "боротися за цінності"- проте не з вилами, як, наприклад, нардеп Ляшко.  А розумним словом, доброю поадою, відстоюванням (по можливості) законних прав та інтересів,
з чистим сумлінням на благо всіх людей.
Проте, коли самі посадовці говорять тобі "вважай щоб тобі руки-ноги не поламали", то визнаю, на рожен непотрібно "лізти". Мені такі слова говорили.

Пане Василю,дякую за статті-бо десь би може така інформація пролетіла мимо, а вона є якраз своєчасна.  Просто я не знаю ,як ви розумієте заклик Папи'' не боятися йти проти течії '',бо сповідуючи одну з основних заповідей Божих'' люби ближнього свого як самого себе''ми ,йдучи проти течії, мали б зважати на те чи справедливо ми робимо ближнім боляче.Відстоюючи свою думку,  треба не лізти на рожен , а шукати компроміс щоб добре було не тільки вам ,але  щоб не постраждали навколишні нівчому невинні ближні.