Головна » 2014 Травень 21 » Страшно бути сиротою та інвалідом
10:02 Страшно бути сиротою та інвалідом | |
Герої майдану, які вони і хто вони? Про них з часом напишуть книги, знімуть фільми. До них "примкнуть" потім і ті хто до Майдану ніякого відношення не мав. Так завжди було: хтось воює за свободу, а хтось пожинає плоди, але це тема для іншого матеріалу.
10 травня на озерці, що біля готелю "Міраж", випадково зустрів хлопця, розговорилися, зрозумів, що не з наших країв. Хлопець почав розповідати про рибалку у Запоріжжі. А далі я почув таку трагічну розповідь.
Третій тиждень мешкає у готелі "Міраж", привіз його сюди зі Львова після лікування Іван Луць. Третього січня сирота Василь Сушков поїхав у Київ на Майдан. Там був і під час лютневих кривавих подій, рахувався у другій сотні. Куля снайпера з травматичної зброї потрапила йому в голову, сантиметр від ока. Одержав поранення від гранати в ноги, мав поламані ребра. Лікувався у львівських лікарнях.
- Під час беркутівських атак не було страшно померти, страх був перед тим, щоб не залишитися інвалідом, - розповідає Василь.- Можете собі уявити, що очікувало сироту та ще інваліда. Бог помилував, допоміг вилікуватися від травми, але ще досі перед очами бачу смерть побратимів, вогонь і дим від шин.
У лікарні хлопець не спав ночами, спробував малювати і дещо почало вдаватися. Потім на реабілітацію поїхав на три тижні в Яблунівку Турківського району, де жив у священника. Намалював свою третю картину. Із задоволенням розповідав про карпатський спокій, природу гір, приязне ставлення до нього чужих людей, яких на півдні і сході називають бандерівцями, страшать дітей.
Згадуючи про Майдан, хлопець вголос роздумував: ми відбивалися від атак беркутівців, а наш сотник кудись зник, з’явився знову, коли все стало спокійно. На його думу, підозріло у ці дні хворів і комендант Майдану Парубій. До речі, у віснику ми свого часу писали, що на Майдані не загинув жоден чиновник, жоден великий політик, жоден керівник, а це теж інформація для роздумів.
Василь вдячний людям, які йому тичасово дали дах. Говорить, що соромно молодому хлопцю, коли дівчата з готелю кличуть перекусити, ходить їсти у "Смерічку". Хоче сам заробляти.
Директор готелю пообіцяла щось придумати з роботою. Хлопець любить малювати, а немає грошей купити фарби, полотно.
Повертатись тепер у Запоріжжя немає куди - квартиру орендував до 15 квітня і хто там чекає майданівця.
Втішився Василь, що буде Героєм газетної статті, подарував йому міську газету з нашими майданівцями. Жартував, що може так знайде наречену. До речі, з ним можна потоваришуватися в інтернеті, має сторінку, щоб швидше знайти, то треба написати на російській мові: "Василий Сушков, Львов".
Ось такий він, Герой Майдану із Запоріжжя, звичайний хлопець, який за покликом серця пішов з ровесниками боротись проти несправедливості, за краще майбутнє...
Андрій Шот. | |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |