Головна » 2014 Грудень 2 » Про 1-ше листопада і Народний дім
09:30 Про 1-ше листопада і Народний дім | |
У вирі швидкоплинних подій політичного та громадського життя нашого краю, щорічно дедалі більш буденно та непомітно минає день 1 листопада. Саме таким минув він у нашому місті і цього року. На превеликий жаль, громадськість Судової Вишні вирішила відсидітися вдома, в теплій оселі, на дивані перед телевізором. Але є ще в нашому краю послідовники великого патріота України о. Василя Кондрацького. 1 листопада 2014 року о 9.00 у храмі Пресвятої Трійці розпочалася заупокійна Літургія, а наприкінці Богослужіння було відправлено чин парастасу. Вірні молилися за упокій душ всіх, хто віддав життя за свободу і незалежність України. Згодом о. Іван Тиндик відслужив чин панахиди на могилах полеглих воїнів Української Галицької Армії та Української Повстанської Армії на міському кладовищі. На жаль, як і в попередні роки, небагато судововишнянців прийшли вшанувати своїх героїв. Чи дочекаємося часу, коли тисячоголове жалібне „Вічна пам’ять” полине над нашим містом з висоти Святої Спаської гори, а судововишнянці у всіх частинах нашого міста схилять голови на знак шани до тих, хто віддав своє життя за свободу і незалежність нашої Вітчизни. Сподіваюся, що прийдуть часи, коли українці пробудяться зі сну, піднімуться з колін, і з гордо піднятою головою, згадають героїчні сторінки своєї історії. Але нині, реальна дійсність є, на превеликий жаль, іншою. Подія 1 листопада в українській історії посяде належне їй місце. А зараз маємо те, що маємо.
Традиційно відзначила день 1 листопада польська громада міста. Після відправи у костелі, вірні процесійною ходою вирушили на т. зв. польський цвинтар, де пробощ о. Кацпер відправив заупокійну службу, відтак було відчитано імена та прізвища прихожан костелу, які знайшли вічний спокій на цьому місці. А поховано тут багато знаменитих осіб. Впродовж тривалого часу тут ховали представників роду графів Лосів, яким належав маєток у с. Кульматичі. Досі збереглись пам’ятки на могилах дідича Судової Вишні Яна Марса та його дружини – „громадянки України”. А пам’ятки скільком славним судововишнянцям були знищені доморощеними вандалами у повоєнні роки. Так само слова ганьби належать і тим, хто знищив мистецькі пам’ятки кляштору отців Реформатів, спалив бібліотеку, що складалася з унікальних стародруків, сплюндрував усипальницю фундаторів цієї монастирської обителі. Інколи розпач огортає душу, коли йдеш вулицями рідного міста і бачиш суцільні руїни – палац родини Марсів, будівлі колишніх держплемстанції та автошколи, обшарпаний Народний дім, більшість будинків у центрі міста, спотворені лікарняні приміщення (разом із поліклінікою) і т. д, т. д… Не хочеться згадувати про ті „дивацтва”, які чиняться у нашому місті – приватизація та обгородження автобусної зупинки, повний занепад парків і скверів, які, як правило, занедбані й успішно приватизовуються місцевими підприємцями. Порівняймо Судову Вишню з Мостиськами і результат буде не на нашу користь. Важко буде уявити собі центральну частину нашого міста після проведення тут каналізації. Чомусь у Європі все робиться продумано, а в нас як завжди.
Але сісти і плакати над нашим сьогоденням було б невірним кроком. Слід стиснути зуби і, незважаючи на майже тотальний скепсис, нерозуміння, а часто насмішки і шкідництво, щось робити, щоб крок за кроком іти вперед, не зупиняючись перед труднощами. Адже спромоглася римо-католицька громада впорядкувати т. зв. польський цвинтар – обгородити його сіткою, встановити браму, прибрати сміття. Може колись пробудиться сумління нашої громади і знайдуться городяни, які візьмуться за впорядкування нашого міста.
Окрасою нашого міста впродовж десятиліть є будівля Народного дому. Але нині – ця будівля є свідченням нашої бездіяльності і безгосподарності. Її зовнішній вигляд наводить сум і роздуми. Адже наші предки спромоглися збудувати цю твердиню українського духу. Об’єднані гаслом „разом збудували – разом відбудуємо” судововишнянці, яким небайдужа Судова Вишня створили громадський комітет з відновлення Народного дому. Головою його обрано Володимира Воїнського, секретарем – Віру Ілечко. Засідання комітету відбуваються кожної першої неділі місяця в Народному домі о 16 годині. Хочу зауважити, що комітет не є якоюсь замкнутою структурою, він відкритий для всіх, хто хоче щось зробити для нашого рідного міста. Радо чекаємо на всіх шанувальників його минувшини і сьогодення, на всіх людей доброї волі. Зараз працюємо над збором коштів на віднову Народного дому, хочемо весною розпочати ремонтні роботи. Будемо старатися про отримання певних коштів з бюджету держави (хоча через війну на сході України надія на це мала), з фондів доброчинних організацій, в т.ч. з Німеччини і т.д. Плануємо проведення низки культурно-мистецьких заходів, зокрема відродити коляду на віднову Народного дому. Сподіваємося, що завдяки жертовності наших судововишнянців зуміємо піднести з занедбання Народний дім, який знову стане окрасою древньої Судової Вишні.
Одним з кроків у цьому напрямку буде виготовлення мистецького календаря на 2015 рік. Його тематика – „Ікони вишенських монастирів”. Нам вдалося розшукати у музеях України близько двадцяти ікон ХVІ–ХVІІІ ст., виконаних судововишнянськими іконописцями. Крім того, на сторінках календаря будуть вміщені світлини з церковного життя нашого міста. Передбачаємо, що кошти, отримані від продажу календаря, будуть використані на відбудову Народного дому. Тому заохочую всіх жителів нашого міста придбати календарі не тільки для себе, а й для своїх родичів. Це буде гарний подарунок кожному судововишнянцеві.
Роман Шуст.
| |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |